Клевань - не тільки тунель кохання.

 

В Клевань ми приїхали з Ківерець електричкою. Як і всі, в відомий тунель кохання. Про тунель можна прочитати ось тут. Як і про Ківерці, та Луцьк, а поки прогулянка по Клевані. 

Ківерці

  

   В Ківерцях ми опинилися майже випадково - добиралися в відомий всім Тунель кохання, і вийшло так, що між потягом зі Львова, та електричкою на Клевань, в нас було десь з 1.5 годинки. 

    От, і вирішили, а чого б не прогулятися по Ківерцях, не сидіти ж на вокзалі. Отже починаємо:

Ужгород - скансен(Закарпатський музей народної архітектури та побуту)

Ми взагалі любимо відвідувати музеї народної архітектури та побуту, адже в цих музеяї ти можеш побачити як, і де жили наші предки, як на мене - досить цікаво таке бачити всім хто звик до міськго життя. Отже, данний музей розташовується біля стін Ужгородоського замку. Про місто та замкок і сакури можна прочитати тут, тут, і тут)

Отож вирушаймо в нашу невелику мандрівку в цей музей.

Верхнє Синьовидне - містечко по дорозі в гори.

   

   У Верхньому Синєвидному ми вже були кілька раз, як і проїздом, так, і верталися з водоспаду Гуркало. В цю мандрівку це містечко стало початковим пунктом нашої мандрівки: Верхнє Синьовидне - Межиброди - Княжі Скелі - Тишівниця - Нижнє Синьовидне - Розгірче.

Наварія - поїздка в 2019

    

Наварія- село бувшого Пустомитіського району Львівської області. За буремний час свого існування встигло побувати містом з магдебурзьким правом, а зараз перетворюється в рекреаційну зону Львову, який майже впритул підібрався до села. В 2016 ми вже відвідували Наварію, по дорозі до Басівки та Годовиці. Цього разу також вирішили повторити цей самий маршрут. 

Невицький замок

     

    В Невицьке ми планували заїхати вже давно, але все ніяк не виходило. Проте, як зацвіли в Ужгороді сакури, то і зорі зійшлися, і час знайшовся, хоч, ми їхали в середу, але то таке, краса студентського життя)

Заліщики

           

В Заліщики ми їхали на провальний Заліщики-фест. Він був дуже провальний, орги не розрахували, і продали менше квитків, відповідно не мали грошей аби платити гуртам. Відповідно гуртів було десьз третина від заявленого. Проте, саме тут ми познайомилися з нашими тепер вже хорошиим знайомими Женею Та Романом. То ж це+ неймовірні краєвиди Дністровського каньйону трішки компенсовують провальний фест.

Шоломинь - по дорозі на Звенигород

       Шоломинь - гарне село по дорозі на Звенигород, яке має дві цікаві церкви та павучка на стіні одної з хат)

Звенигород - друга мандрівка.

         Друга наша вилазка в Звенигород відбулася знову з пригодами, ми знову не відвідали усього, що планувавали, але що побачили тут викладаємо. Про попередню нашу вилазку можна прочитати тут. Як завжди ми притопали з Шоломині.

Похід вихідного дня: Водоспад Гуркало

       

 Гуркало - водоспад на який ми попали з 2 разу. З 1 в нас вийшло просто заблудитися, і ми пішли вверх по річці яка на диво називається Велика Річка. Та в 2 раз, ми вже вирішили попитати в місцевих дорогу, а не йти по мапах, і таки дійшли.