Годовиця поїздка 19 року

 В Годовицю та Наварію ми вже раз приїжали, в 2019 вирішили повторити мандрівку іще раз)

Як завжди прийшли з Наварії, про неї читайте тут і тут)

Отож з  костелом із того часу мало, що змінилося, ну хіба, він став іще трішки нещаснішим...

Підзамочок - коли назва каже за себе

     В Підзамочок ми прийшли з Бучача, вирішили раз вже тут, то чому б, і не зайти. До речі про Бучач читайте тут.

Свірж - друга поїздка

                                   

Про нашу першу вилазку в Свірж можете прочитати ось тут, тоді ми не мали багато часу, і бігали галопом в замок. В 19 році, ми мало того, що полазили по Свіржі, та, ще й потрапили в замок. 
Тим більше цей раз після Свіржа ми погнали в Бібрку.

Вишня - палац Фредрів

   

  В Вишню ми прийшли з Рудок одного осінього дощового дня, ціллю було оглянути чудовий палац Фредрів-Шептицьких.  Взагалі в нас вийшло смішно, я тіки но купив смартфона, і вчився ходити по gps. Щось не так виклав, й пішли ми не в ту сторону. Мусили потім робити дикий гак. Ото спомини?)))

Теребовлянський замок

Крім прогулянки по Теребовлі про яку можна прочитати ось тут, ми звичайно не могли оминути місцевий замок. Чесно кажучи фоки з міста вийшли не дуже, а от замок трішки краще дивіться самі. До речі тоді, і Микулинці відвідали

Середнє

         

   Що ж пора певно виходити з НР, і всього з ним повязаного, скажу чесно справ зараз в нас просто уйма, але на блог, групи у ФБ, та Інсті забивати не будемо по можливості. Може постів стане менше, чи тексту, але ми йдемо далі). Отож, в Середнє ми приїхали з Ужгорода в який їхали святкувати Оксанине ДН. Середнє стало якби таким бонусом, хоч, і погода нас не радувала. 

Клевань - не тільки тунель кохання.

 

В Клевань ми приїхали з Ківерець електричкою. Як і всі, в відомий тунель кохання. Про тунель можна прочитати ось тут. Як і про Ківерці, та Луцьк, а поки прогулянка по Клевані. 

Невицький замок

     

    В Невицьке ми планували заїхати вже давно, але все ніяк не виходило. Проте, як зацвіли в Ужгороді сакури, то і зорі зійшлися, і час знайшовся, хоч, ми їхали в середу, але то таке, краса студентського життя)

Бродівський замок

    

 Яке ж місто без замку, особливо те, яке називається Броди ,причому місто стоїть на перехресті древніх  торгових шляхів. Замок, як, і місто ми відвідували в 18 році. Про наші враження від міста можна прочитати ось тут. А зараз замок

Хустський замок - велич в руїні

   

  В Хуст ми приїхали Солотвинським потягом, в 6-7 ранку. Основною метою поїздки була Долина нарцисів та ферма оленів в селі Іза, у яку ми не встигли. Зате гарно погуляли по місту та коло міста. Навіть двічі вийшли на замкову гору.

Якторів - по дорозі у Унів ...

     Люблю осінь -як найкращу пору для поїздок. Навкруги все золоте, сонце вже не жарить, але і не холодно. Загалом майже ідеальна погода, в таку гріх сидіти у місті ну хіба, що маєщ якісь важливі справи. Справ важливих ми в той день не мали, тому й рушили в Унів. Але не так як минулого разу через Перемишляни, а з іншої сторони, а що, пройтися ми любимо. Так і попали у Якторів.

Микулинці - замок і злий пес

Микулинці відомі передовсім своїм пивом.Але тут ще виявляється є замок, палац і костел. Туристичний рай) Пиво і краєвиди - ну чисто в теорії... а на практиці, що у нас вийшло читайте нижче:

Старе Село - зимова вилазка

Так сталося, що зимою 2017 ми вирішили розпочати сезон поїздок зимою. Першою поїздкою була вилазка в Мостиська, а от другою вилазкою стала поїздка в Старе Село. На відміну від першої поїздки в 2015, з цією ми дико прогадали.

Годовиця - ще один шедевр минувшини у руїні

Годовиця  - село Пустомитіського району Львівської області, фактично передмістя Львова. Відоме передовсім величним Костелом всіх святих, авторства Бернанарда Меретина. Сюди ми дісталися по дорозі з сусідньої Наварії.