Заліщики

           

В Заліщики ми їхали на провальний Заліщики-фест. Він був дуже провальний, орги не розрахували, і продали менше квитків, відповідно не мали грошей аби платити гуртам. Відповідно гуртів було десьз третина від заявленого. Проте, саме тут ми познайомилися з нашими тепер вже хорошиим знайомими Женею Та Романом. То ж це+ неймовірні краєвиди Дністровського каньйону трішки компенсовують провальний фест.

Як вам такий вид?

Або такий

Трішки ми погуляли, і містом.

Цікавйи такий памятник.

Трішки старої архітектури. 

І тут

Як же ж без Кобзаря.

Старий будиночок на розі.

костел святого Станіслава 1763 року.

Ще шось старе

Зараз майже нічого не нагадує про крутезний курорт який був тут 80 років тому.

Поволі виходимо до Заліщицького парку, який зараз хоч трішки занехаяний проте, все ж, ще виглядєа круто.

Дерева всі побілені, все по фен шую)

Ще навіть трішки старих дереве збереглося.

Гуляємо парком

Поволі підходимо до палацу баронів Бруніцьких, який зараз перетворений на корпус лікарні.

Навіть зараз палац виглядає круто.

Підходимо ближче.

Трішки криво вийшло, але все ж палац гарний.

Виходимо далі на берег Дністра.

Він тут неймовірний.

Гуляємо далі містом.

Цікаво це відремонтована стара, чи новобуд? 

Доходимо до ось такої церкви. Цікава вона така...

Така от в нас була невеличка вилазка по Заліщиках. Так мало, так варто їхати ще раз. Так там круто, вірю що буде тут ще пост Заліщики 2020-25)).