Клевань - не тільки тунель кохання.

 

В Клевань ми приїхали з Ківерець електричкою. Як і всі, в відомий тунель кохання. Про тунель можна прочитати ось тут. Як і про Ківерці, та Луцьк, а поки прогулянка по Клевані. 

На вокзалі цього містечка нас зустрічає отакий от чудовий вітраж.

Як вам такий зал очікування?)))

Вийшовши з вокзалу ми були непримно здивованні тим, що нема ніяких вказівників як дійти до тунелю. Мусили розпитувати людей, і пробиратися такими от сільськими дорогами за коліями...

Десь так з хвилин 20 по пісчаній дорозі, і вуаля ми в Тунелі кохання.

А от, і тунель. Детальніше читайте тут.

Повертаючись в містечко з тунелю проходимо коло будівлі старого вокзалу.

Зверніть увагу - деревляна

Прийшовши на вокзал - ми вирішили ще трішки прогулятися містечком, адже читали, що в ньому є ще і замок, і костели, і церкви. Тут нас чекало нове розчарування - по місті не було маршруток. Ми герої вирішили йти пішки, зря звичайно. Топали ми до двох годин.(

Церква Святого Миколая

Будинок культури

Проходимо біля нової церкви яка досить гарна як на новобудову.

Де-не-де в місті іще збереглися деревляні будинки.

Такі як цей

Потрошки доходимо до замку.

Церква Різдва Христового

Сам замок в дуже плачевному стані, все розвалюється, видно, що нікому нема діла до нього.

Все валиться...

В замку були якісь алкоголіки чи наркомани...скажу вам неприємне видовище..

Проходимо біля іще одного храму. Не можу нагуглити назву...

Через дорогу від замку знаходиться Благовіщенський костел

Костел виглядає неймовірно.

А от і костел всередині.

Таким от ми побачили Клевань в 18 році. Думаю, що приїдемо сюди іще не раз. Але пізніше...