Старе Село - зимова вилазка

Так сталося, що зимою 2017 ми вирішили розпочати сезон поїздок зимою. Першою поїздкою була вилазка в Мостиська, а от другою вилазкою стала поїздка в Старе Село. На відміну від першої поїздки в 2015, з цією ми дико прогадали.
 Надворі -17-20,  а ми топаємо, по Старому Селі. Ковзаємо по льодяній поверхні, та дубіємо. Бррр.

   Замок від часу наших минулих відвідин сильно не змінився, ну хіба, що став більш занедбаним, або то просто зима, підкреслила сумну та невеселу картину замку, який вперто бореться з нестримним часом.

Зима і голі стіни

Тріщина в вежі здається стала ще більшою

Ну як же без Ксені, яка дико мерзне, але не подає виду))

Підхоимо до замку

Вежа все ж, і далі горда та велична 

Сумні руїни, і зима, що їх підкреслює

Тут також румовище 

В вежу ми побоялися йти...

 Цього разу ми вирішили погуляти ще й по селі...по льодовій арені села)))

Нова церква у Старому Селі

                                Церква всередині. Коли ми фоткали, якийсь дідусь дивно на нас дивився, а                                             коли йшли він був ззаду, і питався людей чи ми вже пішли...

У цьому симпатичному будиночку розмістилася пошта

 Основний прикол села, що воно довге, і щоб дійти до дерев'яної церква Усікновення Голови святого Івана Хрестителя нам довелося добряче поковзати, але то таке, цікаві спомини).

                                                       Прийшли, Оксана полізла фоткатися на фоні церкви, любить                                                       вона такі фото

                                                          А така в них дзвіниця

             Така от вона, зимова вилазка в мороз в Старе Село.

             І що саме прикольніше, що добратися туда можна без проблем, постійно купа маршруток в сторону Франика та Бібрки, ну або елекричокою яка їде в Ходорів.