Рудки

    

Рудки - з тих міст які ми відвідали тому, що воно було відправною точкою в мандрівці. В даному випадку ми мандрували в Вишню, а зупинка електрички в Рудках. Ну як не відвідати, і їх. Адже місто досить цікаве. 

Проте попали в місто ми дощової осені, от, і знайомство в нас вийшло не дуже, все сіре, холодно, листя опало, ще й дощ капає. Одним словом ну таке, як мінімум потрібно їхати іще раз. Отже починаємо нашу віртуальну прогулянку. 

Недалеко від вокзалу нас стрічає от така махина.Як каже вікі це:

Храм Пресвятої Євхаристії УГКЦ

Йдемо в центр, де-не-де нас стрічають старі кам'яниці.

Золота галицька провінція...

Як на диво гарний колір, не випалює очі, й не псує вид.

В місті є навіть от така симпатична ратуша.

Я б скзав камерна й душевна.

Гуляємо під дощем далі.

Якби не дощ, і холод ми б тащилися, а так бігаємо пробіжками туди сюди ...

Окрасою міста є Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, як каже Вікі:

 "15 липня 2016 року архієпископ РКЦ Мечислав Мокшицький посвятив музей польського драматурга та поета Александера Фредра, що був відкритий у день 140-их роковин від дня смерті видатного польського драматурга у дзвіниці рудківського костелу Успіння Діви Марії (нині — санктуарій Рудківської Матері Божої). До експозиції музею увійшли матеріали з життя та творчості Александера Фредра, публікації його творів та театральні плакати з різних країн світу^[4]."

Проте ми були в дощ, все там було закрито, а шкода. Ну хоч костелом помилувалися.

Люблю такі двізниці, прямо як вежа замку.

Та, і сам костел крута громадина.

От якось так ми пробіглися Рудками, зараз через 3 роки після пробіжки, впевненно можу сказати, що ми іще раз туди поїдемо - точно.