Підсумки 2020 й плани на 2021(надіємося він буде інакший)

 

   Отож непомітно підкрався кінець року, от і пора підсумки підбивати, про 19 рік можна почитати тут. А зараз підбиваємо підсумки цього коронавірусного року.

Олеський замок

Олеський замок певно знают всі, як то кажуть, попса-попсою, але він від того не стає якимось гірши, ну хіба, що натовпи туристів, але то таке. До речі про саме містечко можете прочитати тут. В Олесько ми притопали з Кутів, про які ви можете прочитати тут.

Олесько - в тіні замку..

 

Олесько всім відомо у першу чергу своїм чудовим замком який входить у всім відаому Золоту Підкову Львівщини. Про замок, і наші враження від нього можна прочитати тут, а от зараз ми пропонуємо зробити невеличку прогулянку по містечку.

Івано-Франківськ - прогулянка літом 16 року.

       Франик був в нас вже на завершення в нашій першій вилазці на Прикарпаття (Галич, Крилос, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття та Івано-Франківськ). Відповідно ми тут вже, й не мали багато сил, аби десь гуляти, та мляво топали туди сюди клацаючи все цікаве, що бачили.

Кути - ті, що біля Олеська.

В Україні є кілька населених пунктів з такою назвою, але цей раз ми відправимося у мандрівку в Кути, що біля Олеська, як ви вже зрозуміли, в Кути ми потрапили завдяки тому, що вирушили в Олеський замок. Взагалі, це була цікава ідея рушити в Олеський замок електричкою, а не автобусом, але, що вже поробиш, економія накладає свої обмеження. Про Олеський замок можете прочитати до речі ост тут, як і про Олесько.

Осінній Луцьк

 В Луцьк ми приїхали з Клевані та Ківерців, і мали не дуже багато часу, на оглядини міста, тим більше ми вирішили нарешті прогулятися по замку. Загалом знову якась обрізна прогулянка по місту, як і минула, ну, але Луцьк це таке місто, в яке треба їхати раз за разом адже воно круте)

Межиброди

     

 Межиброди - частина нашої великої вилазки в Розгірче, під час якої ми  відвідали Верхнє Синьовидне, Нижнє Синьовидне, Тишівницю та Княжі скелі, як видно поїздка була насиченна). Проте почалося все з невдачі - зірвалася поїздка на Парашку, бо там передавали дощі. Ми все ж вирішили не сидіти на вихдних, а поїхати кудись. 

Так і вийшла ця класна поїздка) Я б сказав одна з найцікавіших в році.

Клевань - не тільки тунель кохання.

 

В Клевань ми приїхали з Ківерець електричкою. Як і всі, в відомий тунель кохання. Про тунель можна прочитати ось тут. Як і про Ківерці, та Луцьк, а поки прогулянка по Клевані. 

Ківерці

  

   В Ківерцях ми опинилися майже випадково - добиралися в відомий всім Тунель кохання, і вийшло так, що між потягом зі Львова, та електричкою на Клевань, в нас було десь з 1.5 годинки. 

    От, і вирішили, а чого б не прогулятися по Ківерцях, не сидіти ж на вокзалі. Отже починаємо:

Ужгород - скансен(Закарпатський музей народної архітектури та побуту)

Ми взагалі любимо відвідувати музеї народної архітектури та побуту, адже в цих музеяї ти можеш побачити як, і де жили наші предки, як на мене - досить цікаво таке бачити всім хто звик до міськго життя. Отже, данний музей розташовується біля стін Ужгородоського замку. Про місто та замкок і сакури можна прочитати тут, тут, і тут)

Отож вирушаймо в нашу невелику мандрівку в цей музей.