Франик був в нас вже на завершення в нашій першій вилазці на Прикарпаття (Галич, Крилос, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття та Івано-Франківськ). Відповідно ми тут вже, й не мали багато сил, аби десь гуляти, та мляво топали туди сюди клацаючи все цікаве, що бачили.
Хоч місто нам дуже сподобалося, і ми фактичного кожного року тепер приїжджаємо туди, і навіть зустрічали 2020 саме тут.)
Саме місто повне старої архітектури, але на відміну від Львова набагато тихіше та спокійніше.
Куди не глянь тут купу таких от старих будинків.
Або таких.
Центр міста вражає своїм шармом, та красунею ратушею..
Як вам такий от фонтанчик.
А от, і сама ратуша. Як на нас не гірша за Львівську.
Неймовірний Свято-Покровський Катедральний Собор
Міська рада.
В центрі сучасна архітектура межує, зі старою
До прикладу з такою.
Гуляючи містом, можна помітити такі от гарні вілли.
Або такі машинки коло ресторанчиків.
Колегіальний костел пресвятої діви Марії, в ньому зараз до речі крутий музей.
Взагалі центр міста наче з якогось фентезі.
Рештки колись могутніх оборонних бастіонів з яких починалося місто.
А як вам такий лицар?
Архикатедральний Собор Воскресіння Христового
Взагалі весь центр міста має багато вілл з башточками, просто неймовірно, так йдеш, і милуєшся.
От якось так, милуючись вулицями Франика ми повільно підійшли на залізничний вокзал, де нарешті дали відпочити втомленим за такий дикий день ногам чекаючи на потяг який відвіз нас у Львів.
Немає коментарів:
Дописати коментар