Білий лебідь Меджибожа...

     Меджибіжзький замок - певно один з найпопулярніших та найвідвідуваніших замків України.

І це якби не дивно - адже замок має досить непогане положення відносно транспортних магістралей. В Меджибіж ми приїхали рано вранці з Летичева, кілька кілометрів від траси на Хмельницький через Трибухівці, і вуаля ми тут. 

       Перейшовши міст який відділяє Трибухівці від Меджибожа бачимо фортецю у всій своїй красі. Навіть зараз вона не втрачає елегантності та могутності, попри поважний вік, та не дуже гарне ставлення з боку радянського союзу...

Вигляд трішки псує будка зліва, довелося фоткати так, аби її не було видно.

Вежа при вході у замок. З неї до речі відкривається класний вид на околиці

В самому замку зараз є кілька чи то музейчиків чи відділів, де можна дізнатися про минуле як і замку так і довколишніх місць. Якось так склалося, що екскурсій ми не беремо, любимо самі всі оглядати, і так багато що з плином часу на жаль забувається.

                              Фрагменти плит та цегли знайдених на території замку.

Велика в замку етнографічна колекція, багато експозицій присвячених місцевим ремеслам та побуту, але й в одному з відділів ми побачили виставку ікон якщо не помиляюся сучасних митців.

Думаю багато хто бачив такі рушники і капи у бабці в селі.

І такі)

                                               Купа усяких залізних виробів, ніби нать кайдани є.

Схема замку та картина яка зображує замок у всій своїй красі.

А от і виставка ікон сучасних майстрів.

Далі ми почали оглядати все, що є всередині замку:

Так і не вияснили, навіщо тут ці гармати, чи це частина експозиції чи що....

Посередині фортеці стоїть ренесансна замкова церква яка встигла побувати навіть мечеттю.

Такі от пироги) 

Вид на замок з замкової вежі. На задньому фоні ремонтні роботи в палаці Сенявських який був частково завалився але зараз його потроху відбудовують.

Замкові ворота. колись грізні і неприступні тепер гостинно відкриваються для численних туристів.

А от саме містечко справляє вигляд не дуже, не зважаючи на те, що тут постійно проводяться численні фести, і паломництва хасидів, воно якесь занедбане, обдерте, загалом все враження яке після замку було псується.

 

От як приклад, старий будинок в дуже "чудовому" стані.

Будинок культури і ремонт дороги,цікаво чи на 19 рік щось зробили? 

Руїни та бруківка...

Навіть пам'ятний знак на 800-ліття містечка і той який не дуже...

          Загалом містечко ми сильно не бачили, більше все ж таки замок.Проте хочеться вірити, що з часом це чудове колоритне містечко буде виглядати значно краще, і ми будемо писати наступний пост з враженнями вау-ого-нічосі)))