Бібрка

 Назва цього міста асоціюється з бобрами, і не дивно адже за часів Галицько-Волинського князівства тут полювали на бобрів. Чи залишилися там ще бобри, ми вирішили перевірити й навідатися одного чудового дня літа 2015 року.

   Бобрів крім кількох статуй в міському парку не знайшли, але от місто оглянули. Місто, як і всі невеликі міста на Галиччині досить чисте та доглянуте, в центрі міста розташований гарний міський скверик, з фонтанчиком в якому є бобри символ міста.

  

    По всьому місту збереглася стара архітектура. То тут, то там бачиш цікавий будинок, але на жаль інколи не в дуже гарному стані, там відвалилася штукатурка, там декор.Та не будемо про погане, врешті решт їхали дивитися на гарне й цікаве.

  Беззаперечною окрасою міста є оборонний  Костел cсвятого Миколая. Костел виглядає потужним та величним розміщуючись на пагорбі в центрі міста. Довколо нього, розташований чудовий скверик. 

Також з релігійних споруд в місті є Церква Пресвятої Покрови збудована в неовізантійському стилі з елементами класицизму. 

Дзвіниця церкви Пресвятої Покрови

З відомих людей, які проживали в Бібрці, можна відмітити Уляну Кравченко, подругу Івана Франка, яка вчителювала тут, кажуть Великий  Каменяр, любив приїжджати до не в гості в Бібрку. І разом вони любили ходити на гору коло міста, з якої було видно чудову панораму Бібрки. В неті, навіть є інформацію про стежку Івана Франка, в Бібрці, шкода, що місцеві про то не знають. Врешті решт, з великими труднощами нам вдалося випитати в них дорого туди. Зараз там розміщується невеличка доглянута капличка. 

                                              Вид з каплички на Бібрку. 

Вулиці Бібрки.

Творчість місцевих умільців художньої школи

Також творчість учнів художньої школи.

Таке от воно місто бобрів на Перемишлянщині.