Жовква - ідеальне місто

      До Жовкви в нас з Оксаною особливо трепетне відношення - адже саме з неї вже 4 роки назад почалися наші поїздки по Україні.Ідея поїхати туди виникла абсолютно спонтанно, якось вирішили, а чому нам би не поїхати подивитися на місто.

       Кожне нове несе в собі щось невідоме, незвичне.А це фактично була наша перша самостійна туристична вилазка. Вперше ми самі собі обирали маршрут, місце, та час. Ніяких гідів чи екскурсоводів, все своїми силами.
      Сказати, що Жовква нам сподобалася, не сказати нічого. Місто дійсно дуже гарне. Та і пам'яток в ньому чи не найбільше в області після Львова. Судіть самі: замок, 2 дерев'яні церкви, одна з яких в Списку спадщини Юнеско, костел, ратуша та купа старих будинків, а ще забув синагогу. Одним словом є на, що подивитися.
       Наше знайомство з містом почалося з залізничного вокзалу, куди нас завіз старенький дизель який почухав далі на Раву-Руську(там ми вже також були)). Пішовши за людьми які йшли через парк на схід ми побачили замок. Замок - чудова будівля епоха ренесансу, проте внаслідок недбалого навіть злочинного ставлення перебував в досить поганому стані. Одна з його башт була в руїнах, споруда вся була досить облуплена. Лише фронтальна сторона була в більш менш нормальному стані але тільки з звоні. Всередину ми так і не попали. Єдине, що вдалося побачити  - замкове подвір'я, через вікно Жовкіського краєзнавчого музею.

                                                           Одна з веж замку

Макет міста в 16 ст.

Картина з музею

        До слова замок виходить на ринкову площу, яка сама по собі є дуже гарним архітектурним ансамблем. Багато з її кам'яниць виглядають так, наче вони розміщуються не в невеличкому місті Західної України, а десь в Європі. Також на площі Ринок стоїть чудова ратуша, з вежею та годинником.

Будинок на Площі Ринок

Жовківські камяниці.

      В західній стороні від замку розміщується Глинська брама, і зразу біля неї Костел святого Лаврентія. Костел збудований в стилі ренесансу,як каже Вікіпедія на штучному насипі полоненими турками як родова усипальниця родини Жолкевських. На жаль нам не вдалося потрапити в середину, бо там якраз був похорон.

Костел святого Лаврентія

 Рухаючись далі на захід можна побачити Монастир отців Василіян потужну оборону споруду, збудовану на місті старої дерев'яної церкви в 16 ст. Майже навпроти  нього, якраз навпроти замку розміщується Жовківська синагога. На жаль колись велична споруда стоїть нині в руїні.На захід від синагоги розміщується Домініканський монастир. Як і всі їхні споруди він несе в собі величність, та суворий шарм.

                                                      Церква святого Лазаря

Руїни синагоги

   На схід приблизно в метрах 800 якщо рухатися по вулиці Львівській розміщується  дерев'яна Церква святої Трійці. До слова саме вона внесена в список спадщини Юнеско як чудова пам'ятка галицької архітектурної школи. На жаль потрапити в середину не вдалося, церква була закрита. Церкву Різдва Богородиці другу Жовкіську дерев'яну церкву ми до слова так, і не знайшли. Поблукавши містом, з півгодини, і не знайшовши її ми вирішили поїхати в Крехів, і подивитися на тамтешній монастир.

Церква святої Трійці

   З 2015 року, як ми були в Жовкві, якщо вірити пресі багато, що змінилося. Виділили гроші на ремонт замку, та й про синагогу щось говорили. Ми все збираємося поїхати ще раз в Жовкву, та ніяк не виходить,проте можливо цього року десь весною чи літом буде новий допис "

Жовква 4 роки по тому"))