Оброшино

Оброшино знаходиться за кілька кілометрів на південний-захід від Львова. Це село зацікавило нас з Оксаною передовсім своїм Палацом архієпископів. Тому й одного чудового осіннього дня ми вирушили туди. Благо маршруток більш ніж достатньо.

    Взагалі перший рік наших мандрівок можна оцінити одним словом - діти. Ми вперше так багато подорожували, вперше складали собі маршрути, та вишукували цікаві місця. Ми якось були здивовані, що навіть під самим Львовом є стільки усього цікавого. 10-15 км туди-сюди, і бац: замки, палаци, чудові місця, церкви й костели. Загалом є куди їхати, ще й досі)
    Як я вже й писав вище, чудового осіннього дня, ми помандрували в Оброшино. Вирішили подивимося на палац, і швиденько вернемося у Львів. Загалом більше нічого ми про село й не читали, є палац то все вистачає.

   Палац дійсно виглядає чудово, здалеку.Та коли ти підходиш ближче, то починаєш, бачити, що не все так гладко. То тут то там йдуть тріщини, видно що дах протікає, а позаду взагалі плачевне видовище. Здається, що спереду підрихтували, і все. Не рятує ситуацію з палацом навіть краса всього архітектурного ансамблю. Сумно бачити такі прекрасні будівлі в такому стані.

   Також, як виявилося в Оброшині є дендропарк «Оброшине», трошки закинутий, але осіннього вечора він виглядав досить гарно. Безумовною окрасою парку є невеличкий звіринець.Кілька десятків тварин та птахів чудово виглядають, і видно, що за ними доглядають.

Просто гарне дерево в парку

Один з мешканців зоокуточку

Кілька оленів

  Далі ми вирішили пройтися по селі, до місцевої церкви. Церква святого Дмитрія виглядає незвично для Галичини маючи не дуже традиційні тут вигляд, не заокруглений, а більш кубічний, що робить її цікавою та незвичною серед сотень подібних одна на одну церков. Також біля церкви повільно помирає старий римо-католицький костел.

       Якщо підсумовувати враження від Оброшино, то трохи сумно, як мати таку красу і не зберігати.