Борщовичі - осінь 2017

       Борщовичі - село Пустомитівського району Львівської області. В нього ми причалапали одного гарного осіннього вечора. За, що взагалі найбільше люблю Пустомитіський район - так, це за його близькість до Львову, та велику кількість пам'яток та цікавих сіл. От наприклад,сусідні Пикуловичі які фактично зрослися з Борщовичами в одне село також мають гарну церкву, про них до речі я вже писав раніше ось тут 

     За роки мого навчання, я не раз їздив залізницею через Борщовичі, і не раз бачив цікавий шпиль костелу і дерев'яну церкву на горі, проте час поїхати подивитися поближче з'явився тіки 2017, та і то після пар, благо село близько від Львова, і є багато маршруток туди. 

     Маршрутка довезла нас в самий центр села, звідки ми піднялися на горбок до деревяної церкви Пресвятої Трійці. Церква 1923 року побудови, акуратно на горбочку, можливо на місці старішої, а може й ні. До речі, з горбочка відкривається чудовий вид на село. Жовтий колір надає церкві якогось затишку, та й просто виглядає гарно, в порівнянні з багатьма церквами які скапарили безглуздим ремонтом.

От і вона, виглядає гарно та затишно.

Церква досить велика, тризрубна, традиційно у формі хреста.

  \

Ікона над входом в церкву.

А от, дзвіниця вже кам'яна. 

От вона величність та краса природи та людської творчості

Від церкви ми пішли до мурованого костелу Благовіщення 1898 року побудови. Костел має цікаву башточку, і хоч виглядає трохи занедбаним дуже красивий. 

Отакий провінційний костел, башточка немов з казки

А отакий він з лицьової сторони. Трошки занедбаний але всерівно дуже гарно.

Після костелу ми ще трішки побродили селом

Пам'ятник захисникам України.

Радянська архітектура, як фон хреста) 

Капличка в центрі села

Ну і як фінальний акорд, побажання Щасливої дороги.

Такі, от вони Борщовичі, та їх цікаві місця для нас, людей які потопали в сусідні Пикуловичі.