В Белз ми приїхали з Червонограда, коли їхали за маршуртом Белз-неочікувані Жужеляни-Червоноград-Сокаль(по часу не вийшло, на жаль).Белз вирішили вибрати як першу точку, так як він найдалі був по нашому плану.
Містечко має дуже цікаву та бурну історію: від центра князівства, воєводства до одного з центрів хасидизму, а зараз до одного з найменших міст України.Такі от вони жарти тітки історії та дядька часу.
Маршрутка привезла нас прямісінько до центру містечка з от такою цікавою та затишною ратушою. Як я згодом вичитав в вікі, під неї пристосували частину монастиря домініканців. Хм, оригінально.
Ще один ракурс ратуші
Я поліз фоткаться
Гарна ратуша, ніде правди діти,а поруч руїни монастиря
і тут руїни ...
За ними можна уявити який був тут колись монастир
Далі ми пішли гуляти місто, і маже зразу найшли:
Церкву святого Миколи, колишній костел домініканок
та
Костел Святого Миколая
Неподалік від них можна знайти так звану "аріанську вежу", в ній зараз музей, але в суботу вона була закрита(((
Колишній єврейський цвинтар
такий як цей
чи цей
Якщо рухатися головною дорогою Белза в західному напрямку можна побачити чудову та дуже гарно доглянуту Дерев'яну церкву св. Параскеви XVII ст.
В іншому кінці міста, якщо рухатися від центра на південь можна побачити неймовірно гарну готичну церкву святого Миколи (колишній костел Непорочного Зачаття Пречистої Богородиці) і каплицю св. Валентина 1911 р.
До церкви піп вгатив баню, і всерівно що вона не пасує готичному костелу, зато блищит...
Такий от він Белз. Неймовірне цікаве місто, з багатою історією, і досить посередньою логістикою. Як звідти вибиралися, ми мусили стопити людей, і так й попали в Жужеляни...
Місту б туристів, адже воно того варте!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар