Фестиваль Срібний Татош

В одній з пісень співається: "Літо, літо, я поїду на край світу". Інколи хочеться так, і зробити, але на край світу не їдемо, максимум, що виходить, то це на Закарпаття :).

 Та, і взагалі якщо подумати то в нас травень в плані поїздок був тематичним, сугубо Закарпаття, минулий раз Хуст, а цей Чинадієво. Хоч цей раз ми їхали на фестиваль середньовічної культури Срібний Татош 2017.

              Лицарі відпочивають перед боєм)))

                                 Суворі лицарі однієї з команд
Цікаво відвідувати такі заходи. Лицарські бої, змагання лучників, відповідний антураж, атмосфера, середньовічні ремесла. Кілька лекцій від історика з Ужгородського універу, та коваля, який розповідав про тонкощі свого ремесла, та різні міфи які його колись оточували. А ввечері неймовірні білоруси Irdorath та Чаламада, місцевий гурт з Закарпаття. І все це на фоні замка Сент Міколош, який потроху реставрується та доводиться до ладу Йосифом Бартошем (кожному б закинутому замку по такій людині...)
Це були чарівні півтора дні. Дні проведенні немов у іншій епосі. Це було дійсно круто, так круто, що хочеться приїхати туди й наступного року.

Гармати які сповіщають про відкриття фестивалю

В останні роки в Мукачеві з'явилося багато таких цікавих пам'ятників